Постійні динамічні процеси, які відбуваються в освітній галузі України нині, впливають на якість освітніх послуг, які пропонує учням і їхнім батькам сучасна школа.
Проте сьогодні ми не маємо достатньо повної та об'єктивної інформації про ефективність діяльності навчальних закладів, про рівень підготовки, який вони забезпечують.
Сприяти поліпшенню якості освіти в столиці має моніторинг - спеціальний метод системного дослідження, який забезпечує постійне отримання інформації щодо стану того чи іншого соціального процесу або соціальної ситуації, тобто йдеться про систему збирання, опрацювання, аналізу та розповсюдження інформації про стан освітньої галузі в цілому та окремих її елементів.
З цією метою створено Центр моніторингу столичної освіти. Результати досліджень дадуть можливість владі і громадськості отримати об'єктивну картину стану системи освіти та цілеспрямовано підвищувати якість її роботи. Діяльність Центру буде спрямована на відстеження потужностей і потреб освітньої галузі міста, вироблення стратегії розвитку, здійснення об'єктивного оцінювання виконання Програми розвитку столичної освіти, забезпечення якості освітніх процесів і навчальних досягнень школярів, вивчення запитів мешканців столиці щодо їхньої задоволеності освітніми послугами тощо. Об'єктивність оцінювання якості освіти буде досягатися за рахунок залучення автоматизованої системи - програмно-технологічного комплексу, призначеного для отримання об‘єктивної інформації про функціонування загальноосвітніх навчальних закладів, їх викладацький та учнівський склад. Центр також займатиметься опитуванням думки батьків і громадськості щодо роботи навчальних закладів міста.
24 травня 2007 року вперше в столиці було проведено дослідження рівня математичної освіти учнів 9-х класів. Його іціатором виступило Головне управління освіти і науки м. Києва, а впроваджувальною агенцією - Центр моніторингу столичної освіти та Київський міський педагогічний університет ім. Б. Грінченка.
Мета дослідження - визначити наявний стан засвоєння програмового матеріалу з математики за курс основної школи і тенденції розвитку математичної підготовки учнів 9-х класів.
Завдання, визначені в програмі проведення дослідження, виконані повністю. За його результатами підготовлений звіт, який знайомить освітян м. Києва, учнів та їхніх батьків, усіх зацікавлених у розвитку освітньої галузі столиці.
Вважаємо за необхідне підкреслити важливість і ефективність методу тестування, оскільки його застосування надає можливість з досить високою статистичною точністю аналізувати процес здобування освіти, а також своєчасно долати недоліки і орієнтуватися в перспективах розвитку.
Урахування результатів дослідження дозволить учителю й управлінцю удосконалювати навчальний процес, а учневі отримати додаткову можливість незалежного оцінювання рівня його навчальних досягнень
У дослідженні рівня математичної освіти взяли участь 23 599 дев'ятикласників усіх районів Києва.
Одним із завдань дослідження було порівняти результати річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведеного дослідження рівня математичної освіти за районами міста (гістограми розподілу за рівнями навчальних досягнень наведено нижче).
Гістограма 12
Гістограма 13
Гістограма 14
Дослідження рівня математичної освіти учнів 9-х класів проведено відповідно до програми. Цілі і завдання моніторингового дослідження виконано повністю.
Отримані такі результати:
- підготовлено надійний інструментарій, що дозволяє підвищити об'єктивність отриманої управлінської, методичної та педагогічної інформації, яка необхідна для формування в м. Києві освітніх систем різних рівнів;
- відпрацьована процедура проведення масових досліджень, апробовано алгоритм проведення досліджень для вивчення рівня навчальних досягнень учнів з предметів;
- забезпечена нормативна основа і фінансова підтримка дослідження;
- зібрано необхідний фактичний матеріал для корекції стандартів математичної освіти як результату навчання в основній школі.
Дослідження рівня математичної освіти учнів 9-х класів м. Києва дає підстави зробити такі висновки:
1. Програмовий матеріал з математики учні загальноосвітніх класів засвоїли переважно на середньому та достатньому, а класів з поглибленим вивченням математики - на достатньому та високому рівнях навчальних досягнень. Аналіз результатів дослідження дозволяє зробити висновок, що збільшення кількості годин (понад 6 годин на тиждень) позитивно впливає на результати засвоєння навчального матеріалу з математики.
2. Аналізуючи чинники мотивації навчальної діяльності учнів 9-х класів, вважаємо за необхідне вказати, що виявлені певні закономірності, зокрема:
- у стосунках учитель-учень взаємини в класі часто вибудовуються на негативній мотивації. У таких випадках діяльністю учнів керує бажання не прагнути знань, а уникати різних неприємностей: низьких балів за виконану роботу, зауважень і невдоволення дорослих тощо;
- у навчальних закладах під час організації навчально-виховного процесу не достатньо уваги приділяють вивченню та врахуванню вікових і психологічних особливостей учнів, що негативно позначається на навчальній діяльності школярів і рівні їх навчальних досягнень;
- учителі не завжди використовують форми роботи, пов'язані із застосуванням самостійних, проблемних, творчих завдань, які заохочують учнів до пізнавальної активності;
- серйозною проблемою є те, що чималий відсоток учнів 9-х класів не вміє планувати своєї роботи, хоча в цьому віці така діяльність має бути вже сформована;
- найбільш вразливою категорією в емоційній та мотиваційній сферах виявляються учні з середнім рівнем навчальних досягнень.
- 3. Загальною тенденцією оцінювання є значно вищий рівень балів державної підсумкової атестації в порівнянні з результатами річного оцінювання та проведеного дослідження.
- 4. Дослідження виявило, що навчальні заклади різного типу та форми власності надають різний рівень освітніх послуг. Учні закладів нового типу (гімназій, ліцеїв, колежів, спеціалізованих шкіл) мають значно кращі результати за результатами дослідження, ніж школярі середніх загальноосвітніх шкіл. Дещо кращі результати мають дев'ятикласники шкіл державної та комунальної форм власності порівняно з приватними школами.
- 5. У навчальних закладах м. Києва вчителі ще не достатньо використовують можливості сучасних технічних засобів навчання. Причиною такого відставання є не стільки недостатнє матеріальне й технічне забезпечення шкіл столиці, скільки відсутність належної методичної та технічної підготовки вчителів.
- 6. Дослідженням встановлено, що вищий рівень навченості з математики мають учні, які працюють додатково з репетитором. Однак виявлено, що учителі математики, які надають додаткові платні послуги своїми учнями, часто необ'єктивно оцінюють їхній рівень навчальних досягнень.
- 7. Більшість освітян Києва усвідомлюють необхідність проведення моніторингових досліджень. Майже половина керівників навчальних закладів і вчителів міста (44%) повністю підтримують ідею запровадження подібних досліджень, 48,7% директорів і 29% учителів математики погоджуються з цим частково. Проти вловилися 8,2% директорів шкіл і 27% вчителів математики.
Моніторингові дослідження покликані часом. Вони забезпечують отримання об'єктивної інформації про стан освіти, здійснюють зворотний зв'язок з усіма ланками освітньої системи, сприяють прийняттю обґрунтованих управлінських рішень.
5.6. Соціальний захист дітей
Організація харчування в навчальних закладах міста Києва здійснювалася відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.08.06 № 1301 "Про організацію харчування учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва."
Станом на 29.05.2007 року учні загальноосвітніх навчальних закладів повністю охоплені усіма видами харчування. Гарячим харчуванням забезпечено 48,7% школярів від загальної кількості учнів м. Києва.
З 1 вересня 2006 року запроваджено безкоштовні сніданки для учнів 1-11 класів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям." Продовжено безоплатне харчування для таких категорій дітей:
- - учнів 1-4 класів (79521уч.);
- - дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (1141уч.);
- - дітей з малозабезпечених сімей (1001уч.);
- - дітей, які потребують дієтичне харчування (13461 уч.);
- - дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (112 уч).
На виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.08.06 № 1301 "Про організацію харчування учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва" учні 1-11 класів (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України " Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та діти, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи), а також учні 5-11 класів, які не належать до зазначених вище категорій, отримують вітамінізовані напої, молоко, кисломолочні продукти, соки та борошняні вироби ( вівсяне печиво, пряники, булочні вироби).
На забезпечення харчування дітей міста Києва у 2007 році виділено 137.7 млн. грн., що на 14,6% більше, ніж у попередньому.
