104 учні столичних шкіл стали призерами Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. Найбільша кількість переможців традиційно (другий рік поспіль) з математики (18), німецької (11), французької (8) мов, економіки (8), фізики (8).
Таблиця 12
Результати
участі команд м. Києва у IV етапі
Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у 2007 році
|
№ за/п |
Назва предмета |
Кількість учасників |
Усього призерів |
I |
II |
III |
|
1 |
Українська мова та література |
3 |
3 |
1 |
1 |
1 |
|
2 |
Англійська мова |
10 |
7 |
2 |
4 |
1 |
|
3 |
Французька мова |
8 |
8 |
4 |
2 |
2 |
|
4 |
Німецька мова |
14 |
11 |
6 |
4 |
1 |
|
5 |
Іспанська мова |
7 |
7 |
- |
4 |
3 |
|
6 |
Математика |
19 |
18 |
5 |
10 |
3 |
|
7 |
Фізика |
9 |
8 |
2 |
3 |
3 |
|
8 |
Хімія |
8 |
6 |
1 |
2 |
3 |
|
9 |
Біологія з екологією |
8 |
6 |
1 |
2 |
3 |
|
10 |
Географія |
8 |
4 |
2 |
2 |
- |
|
11 |
Економіка |
10 |
8 |
- |
6 |
2 |
|
12 |
Історія |
8 |
5 |
2 |
- |
3 |
|
13 |
Правознавство |
7 |
2 |
1 |
- |
1 |
|
14 |
Інформатика |
6 |
6 |
3 |
2 |
1 |
|
15 |
Трудове навчання |
6 |
5 |
1 |
2 |
2 |
|
|
Усього; |
131 |
104 |
31 |
44 |
29 |
У рамках реалізації проекту "Обдарованість" програми "Освіта столиці. 2006-2010 рр.» у 2006-2007 н.р. проведено заходи:
-установчу сесію керівників районних і шкільних наукових товариств учнів-членів Київської Малої академії наук «Дослідник»;
- ІІ (міський) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт членів Київського територіального відділення Малої академії наук України (Київської МАН «Дослідник»);
- організовано участь членів Київської Малої академії наук «Дослідник» у ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт;
- засновано одноразову стипендію Київського міського голови переможцям ІІ (міського) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт членів Малої академії наук України та ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін;
- організовано та проведено весняну підсумкову сесію членів Київського територіального відділення Малої академії наук України (Київської МАН «Дослідник») з провідними науковцями Національної академії наук України;
- забезпечено проведення І, ІІ та ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін;
- забезпечено проведення спеціальних олімпіад та інтелектуально-творчих конкурсів, фестивалів для учнів молодшого та середнього шкільного віку, а саме:
- - Київської осінньої олімпіади «Юні математичні таланти - 2006» для учнів 8-11 класів;
- - Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 9-11 класів;
- - Всеукраїнського турніру юних правознавців;
- - Всеукраїнського учнівського конкурсу під гаслом «Об'єднаймося ж, брати мої!», присвяченого Шевченківським дням;
- - Міжнародного дитячого конкурсу з української мови м.. Петра Яцика;
- - Всеукраїнського конкурсу на кращий учнівський твір у рамках програми «Європа в школі»;
- - Всеукраїнської Інтернет-олімпіади з інформатики «NetOI-2007»;
- - Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру-2007»;
- - Всеукраїнського конкурсу юних дослідників і винахідників «Едісони ХХІ століття» для учнів 5-8 класів;
- проведено щорічну загальноміську акцію «Гордість і надія столиці», на якій відзначено обдарованих учнів - переможців міжнародних, всеукраїнських олімпіад, конкурсів, змагань, фестивалів у номінаціях «Інтелект і талант» (34 учнів), «Грація і сила» (9 учнів), «Творчість і натхнення» - (16 учнів), «Авторитет і лідерство» (9 учнів);
- узято участь у Всеукраїнській нараді «Про підсумки діяльності Малої академії наук України»;
- вивчено питання щодо створення у Київському палаці дітей та юнацтва науково-методичного відділу з координації діяльності Київської Малої академії наук «Дослідник»;
- здійснюється координація діяльності наукових товариств, лабораторій, гуртків, секцій, творчих об'єднань учнівської молоді;
- узято участь в організації та проведенні науково-методичного семінару з методистами районних науково-методичних центрів і заступниками директорів з наукової роботи загальноосвітніх навчальних закладів;
- розроблено програму загальноміських заходів (семінарів, конференцій) для керівників загальноосвітніх навчальних закладів, спрямованих на розповсюдження та презентацію кращого педагогічного досвіду організації науково-дослідницької діяльності школярів;
- налагоджено зв'язки з міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на пошук і навчання обдарованих дітей;
- оновлено регіональний інформаційно-аналітичний банк даних «Обдарована дитина»;
- забезпечено організацію оздоровчих і профільних таборів, змін, семінарів для обдарованих дітей та молоді у канікулярний час.
5.4. Зовнішнє незалежне оцінювання
У квітні 2007 року понад 20 тисяч випускників одинадцятих класів міста (94,2 % від загальної кількості випускників цього року) брали участь у зовнішньому оцінюванні з української мови, математики та історії.
Для проведення ЗНО здійснено навчання керівників пунктів тестування, їх дублерів (166 ос.), інструкторів (3669 ос.), екзаменаторів-предметників (ос.).
Підготовлені пункти перевірки відкритої частини тестових завдань (3 пункти на базі установ профтехосвіти м. Києва) та організована перевірка відкритої частини тестових завдань з української мови (20619 робіт), математики (8202 роботи), історії (11801 робота).
За статистичними даними, наданими Українським центром оцінювання якості освіти, на зовнішнє незалежне оцінювання з:
- - української мови з'явилися 20622 випускники (це найбільший показник в Україні);
- - історії - 11750 випускників (це найбільший показник в Україні. Для порівняння: у Харківській області таких учнів було 9900, а у Львівській - 6859);
- - математики - 8218 випускників (це третій показник в Україні після Харківської (9780 уч.) та Львівської (9152 уч.) областей).
У столиці в зовнішньому незалежному оцінюванні брала участь найбільша кількість випускників - 94,2 % (Харківська область - 81,8 %, Львівська - 64 %, м. Севастополь - 15,1 %).
Якщо порівняти результати названих вище областей з Києвом, то видно, що випускники столиці мали найкращі бали навчальних досягнень з української мови та математики (на другому місці Львівська область; на третьому - Харківська). З історії кращі результати мали випускники Львівської області, на другому місці м. Київ; на третьому - Харківська область.
За висновками Українського центру оцінювання якості освіти випускники в основному висловили позитивне ставлення до проведення тестування як форми оцінювання знань. Результати репрезентативного анкетування учасників ЗНО дають підстави стверджувати, що загалом позитивно ставляться до ЗНО 69% респондентів, негативно - 19%.
Перевагами ЗНО учні вважають:
- - незалежне, більш об'єктивне оцінювання - 29%;
- - рівні умови для всіх учасників - 44%;
- - можливість зарахувати результати ЗНО як ДПА та вступний іспит до ВНЗ - 35%.
Ставлення дорослих до ЗНО відображено в таблиці:
Таблиця 13
|
|
Позитивне ставлення |
Негативне ставлення |
|
Батьки |
43 % |
7,8 % |
|
Учителі |
54 % |
5,6 % |
|
Адміністратори |
54,7 % |
1,2 % |
Як видно з таблиці, більше не задоволені зовнішнім оцінюванням батьки, майже повністю підтримують його запровадження керівники навчальних закладів.
Не варто залишати поза увагою думку, висловлену випускниками в анкетах щодо змісту тестових завдань. 42,9 % респондентів вважають, що зміст тестових завдань частково відповідав матеріалу, який вони вивчали у школі, 28,3 % вказують, що тест був значно ширшим за змістом, ніж шкільна програма. 70 % учнів висловили думку про те, що тест виявився складнішим, ніж завдання традиційного шкільного екзамену.
Відповідно до офіційного звіту Українського центру оцінювання якості освіти «Про проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України у 2007 році» у зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО) брали участь випускники з:
- - середніх загальноосвітніх шкіл - 61,2%;
- - спеціалізованих шкіл - 12%;
- - ліцеїв - 10,4%;
- - гімназій - 9,3%;
- - навчально-виховних комплексів - 5,9%;
- - колегіумів - 0,6%;
- - інших навчальних закладів - 0,4%;
- - інтернатів - 0,2 %.
Таблиця 14
Розподіл результатів зовнішнього оцінювання (у %) за типами навчальних закладів (всеукраїнський показник)
|
|
Укр. мова |
Історія |
Математика |
|||
|
Високий |
Початковий |
Високий |
Початковий |
Високий |
Початковий |
|
|
Гімназії |
19,7 |
2,6 |
18,5 |
3,5 |
11,1 |
7,2 |
|
Ліцеї |
16,8 |
2,1 |
18,8 |
3,6 |
17,8 |
5,4 |
|
Спеціалізовані школи |
13,3 |
4,5 |
11,3 |
5,4 |
8,1 |
9,8 |
|
Середні загальноосвітні школи |
6,9 |
8,6 |
7,7 |
7,1 |
2,9 |
16,8 |
|
Школи-інтернати |
8,7 |
12,2 |
9,8 |
10,4 |
5,1 |
16,3 |
(Відповідно до офіційного звіту Українського центру оцінювання якості освіти «Про проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України у 2007 році»)
Таблиця 15
Розподіл результатів зовнішнього незалежного оцінювання (у %) за типами навчальних закладів (м. Київ)
|
|
Частка учасників |
Укр. мова |
Частка учасників |
Історія |
Частка учасників |
Математика |
|||
|
Рівень навчальних досягнень |
Рівень навчальних досягнень |
Рівень навчальних досягнень |
|||||||
|
В |
П |
В |
П |
В |
П |
||||
|
Гімназії |
9,6 |
22,1 |
1,8 |
8,6 |
18,9 |
3,4 |
10,6 |
13,4 |
4,4 |
|
Ліцеї |
15,2 |
20,8 |
1,0 |
9,7 |
22 |
4 |
23,4 |
27,8 |
3,3 |
|
Спеціалізовані школи |
30,4 |
11,8 |
4,6 |
33,1 |
8,9 |
6,4 |
27 |
4,5 |
11,9 |
|
Інші |
0,7 |
24,6 |
- |
07, |
20,9 |
1,2 |
0,6 |
9,4 |
5,7 |
|
Навчально-виховні комплекси |
0,5 |
9 |
2,7 |
0,6 |
7,3 |
4,4 |
0,2 |
- |
7,7 |
|
Школи-інтернати |
0,1 |
18,2 |
27,3 |
0,1 |
13,33 |
6,7 |
Не проаналізовано |
||
|
Середні загальноосвітні школи |
43,5 |
5 |
10,3 |
47,2 |
4,8 |
11,4 |
38,2 |
3,2 |
18,8 |
(Відповідно до офіційного звіту Українського центру оцінювання якості освіти «Про проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України у 2007 році»)
Результати зовнішнього оцінювання у % за предметами
у розрізі районів міста
Таблиця 16
МАТЕМАТИКА
|
|
Середні загальноосвітні та спеціалізовані школи |
Гімназії та ліцеї
|
||||||
|
Назва району |
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
|
Голосіївський |
5,2 |
26 |
55,1 |
13,7 |
45,4 |
30,6 |
23,2 |
0,8 |
|
Дарницький |
2,8 |
19 |
58,1 |
20,1 |
20,7 |
43,1 |
32,8 |
3,4 |
|
Деснянський |
2,3 |
22,9 |
53,4 |
21,4 |
15,0 |
39,8 |
38,3 |
6,9 |
|
Дніпровський |
2,2 |
20,8 |
55,7 |
21,3 |
17,8 |
45,4 |
32,1 |
4,7 |
|
Оболонський |
3,4 |
25,3 |
58,9 |
12,4 |
14,4 |
37,6 |
40,9 |
7,2 |
|
Печерський |
3,3 |
28,2 |
55,3 |
13,2 |
23,5 |
39,8 |
32,2 |
4,5 |
|
Подільський |
5,8 |
24,0 |
54,0 |
16,2 |
20,3 |
54,1 |
20,2 |
5,4 |
|
Святошинський |
3,1 |
22,1 |
54,7 |
20,1 |
9,4 |
41,5 |
41,5 |
7,6 |
|
Солом`янський |
4,2 |
24,9 |
56,8 |
14,1 |
20,7 |
43,9 |
32,6 |
2,8 |
|
Шевченківський |
4,4 |
32,4 |
49,4 |
13,8 |
13,6 |
42,7 |
38,4 |
5,3 |
Гістограма 3
Гістограма 4
Гістограма 5
Таблиця 17
УКРАЇНСЬКА МОВА
|
Назва району |
Середні загальноосвітні та спеціалізовані школи |
Гімназії та ліцеї
|
||||||
|
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
|
|
Голосіївський |
9,5 |
45,7 |
38,4 |
6,4 |
34,8 |
52,1 |
12,5 |
0,6 |
|
Дарницький |
7,1 |
42,1 |
40,9 |
9,9 |
21,2 |
55,5 |
21,1 |
2,2 |
|
Деснянський |
7,2 |
41,1 |
42,8 |
8,9 |
23,9 |
54,9 |
16,7 |
4,5 |
|
Дніпровський |
6,7 |
39,5 |
43,6 |
10,2 |
20,0 |
61,2 |
18,1 |
0,7 |
|
Оболонський |
7,5 |
43,2 |
40,2 |
9,1 |
14,9 |
51 |
31,2 |
3,2 |
|
Печерський |
11,8 |
47,5 |
35,1 |
5,6 |
26,1 |
52,8 |
19,9 |
1,2 |
|
Подільський |
10,2 |
45,6 |
37,9 |
6,3 |
20,6 |
63,8 |
15,6 |
0 |
|
Святошинський |
6,6 |
39,8 |
43,6 |
10 |
16,0 |
54,9 |
26,7 |
2,4 |
|
Солом`янський |
9,7 |
45,4 |
37,6 |
7,3 |
16,9 |
63,2 |
18,8 |
1,1 |
|
Шевченківський |
12,1 |
49,3 |
33,2 |
5,4 |
19,4 |
61 |
19,1 |
0,5 |
Гістограма 6
Гістограма 7
Гістограма 8
Таблиця 18
ІСТОРІЯ
|
|
Середні загальноосвітні та спеціалізовані школи |
Гімназії, ліцеї |
|||||||
|
№ з/п |
Назва району |
Високий |
Достатній |
Середній |
Почат-ковий |
Високий |
Достатній |
Середній |
Почат-ковий |
|
1 |
Голосіївський |
9,1 |
24,9 |
56,6 |
9,4 |
22,5 |
33,6 |
41,8 |
2,1 |
|
2 |
Дарницький |
7,5 |
27,0 |
56,5 |
9,0 |
21,4 |
38,9 |
35,3 |
4,4 |
|
3 |
Деснянський |
6,9 |
23,1 |
58,7 |
11,3 |
19,9 |
31,2 |
40,3 |
8,6 |
|
4 |
Дніпровський |
5,8 |
23,0 |
60,6 |
10,6 |
18,9 |
37,7 |
37,9 |
5,5 |
|
5 |
Оболонський |
6,2 |
26,4 |
56,1 |
11,3 |
11,6 |
29,6 |
53,4 |
5,4 |
|
6 |
Печерський |
7,0 |
28,2 |
54,7 |
10,1 |
32,0 |
33,1 |
31,0 |
3,9 |
|
7 |
Подільський |
10,8 |
26,4 |
55,0 |
7,8 |
10,0 |
35,0 |
50,0 |
5,0 |
|
8 |
Святошинський |
4,4 |
18,6 |
66,1 |
10,9 |
7,3 |
41,9 |
46,0 |
4,8 |
|
9 |
Солом`янський |
7,7 |
25,4 |
55,7 |
11,2 |
12,4 |
36,2 |
49,3 |
2,1 |
|
10 |
Шевченківський |
10,5 |
32,7 |
49,8 |
7,0 |
22,8 |
44,8 |
30,9 |
1,5 |
Гістограма 9
Гістограма 10
Гістограма 11
Результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови у м. Києві скористались у 2006-2007 навчальному році 974 медалісти, що становило 55 % від їх загальної кількості.
За висновками Українського центру оцінювання якості освіти 11 випускників київських шкіл за результатами тестування набрали з різних предметів по 200 балів, з них:
- - 6 випускників Печерського району (гімназія № 117; Український гуманітарний ліцей; гімназія № 32; гімназія № 56; Києво-Печерський ліцей «Лідер» № 171; Кловський ліцей № 77);
- - 4 учні Голосіївського району (Український фізико-математичний ліцей);
- - 1 випускниця Оболонського району (середня загальноосвітня школа № 170).
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України у 2008 році буде проведено зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників 2008 та попередніх років.
5.5. Моніторингові дослідження якості освіти
Постійні динамічні процеси, які відбуваються в освітній галузі України нині, впливають на якість освітніх послуг, які пропонує учням і їхнім батькам сучасна школа.
Проте сьогодні ми не маємо достатньо повної та об'єктивної інформації про ефективність діяльності навчальних закладів, про рівень підготовки, який вони забезпечують.
Сприяти поліпшенню якості освіти в столиці має моніторинг - спеціальний метод системного дослідження, який забезпечує постійне отримання інформації щодо стану того чи іншого соціального процесу або соціальної ситуації, тобто йдеться про систему збирання, опрацювання, аналізу та розповсюдження інформації про стан освітньої галузі в цілому та окремих її елементів.
З цією метою створено Центр моніторингу столичної освіти. Результати досліджень дадуть можливість владі і громадськості отримати об'єктивну картину стану системи освіти та цілеспрямовано підвищувати якість її роботи. Діяльність Центру буде спрямована на відстеження потужностей і потреб освітньої галузі міста, вироблення стратегії розвитку, здійснення об'єктивного оцінювання виконання Програми розвитку столичної освіти, забезпечення якості освітніх процесів і навчальних досягнень школярів, вивчення запитів мешканців столиці щодо їхньої задоволеності освітніми послугами тощо. Об'єктивність оцінювання якості освіти буде досягатися за рахунок залучення автоматизованої системи - програмно-технологічного комплексу, призначеного для отримання об‘єктивної інформації про функціонування загальноосвітніх навчальних закладів, їх викладацький та учнівський склад. Центр також займатиметься опитуванням думки батьків і громадськості щодо роботи навчальних закладів міста.
24 травня 2007 року вперше в столиці було проведено дослідження рівня математичної освіти учнів 9-х класів. Його іціатором виступило Головне управління освіти і науки м. Києва, а впроваджувальною агенцією - Центр моніторингу столичної освіти та Київський міський педагогічний університет ім. Б. Грінченка.
Мета дослідження - визначити наявний стан засвоєння програмового матеріалу з математики за курс основної школи і тенденції розвитку математичної підготовки учнів 9-х класів.
Завдання, визначені в програмі проведення дослідження, виконані повністю. За його результатами підготовлений звіт, який знайомить освітян м. Києва, учнів та їхніх батьків, усіх зацікавлених у розвитку освітньої галузі столиці.
Вважаємо за необхідне підкреслити важливість і ефективність методу тестування, оскільки його застосування надає можливість з досить високою статистичною точністю аналізувати процес здобування освіти, а також своєчасно долати недоліки і орієнтуватися в перспективах розвитку.
Урахування результатів дослідження дозволить учителю й управлінцю удосконалювати навчальний процес, а учневі отримати додаткову можливість незалежного оцінювання рівня його навчальних досягнень
У дослідженні рівня математичної освіти взяли участь 23 599 дев'ятикласників усіх районів Києва.
Одним із завдань дослідження було порівняти результати річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведеного дослідження рівня математичної освіти за районами міста (гістограми розподілу за рівнями навчальних досягнень наведено нижче).
Гістограма 12
Гістограма 13
Гістограма 14
Дослідження рівня математичної освіти учнів 9-х класів проведено відповідно до програми. Цілі і завдання моніторингового дослідження виконано повністю.
Отримані такі результати:
- підготовлено надійний інструментарій, що дозволяє підвищити об'єктивність отриманої управлінської, методичної та педагогічної інформації, яка необхідна для формування в м. Києві освітніх систем різних рівнів;
- відпрацьована процедура проведення масових досліджень, апробовано алгоритм проведення досліджень для вивчення рівня навчальних досягнень учнів з предметів;
- забезпечена нормативна основа і фінансова підтримка дослідження;
- зібрано необхідний фактичний матеріал для корекції стандартів математичної освіти як результату навчання в основній школі.
Дослідження рівня математичної освіти учнів 9-х класів м. Києва дає підстави зробити такі висновки:
1. Програмовий матеріал з математики учні загальноосвітніх класів засвоїли переважно на середньому та достатньому, а класів з поглибленим вивченням математики - на достатньому та високому рівнях навчальних досягнень. Аналіз результатів дослідження дозволяє зробити висновок, що збільшення кількості годин (понад 6 годин на тиждень) позитивно впливає на результати засвоєння навчального матеріалу з математики.
2. Аналізуючи чинники мотивації навчальної діяльності учнів 9-х класів, вважаємо за необхідне вказати, що виявлені певні закономірності, зокрема:
- у стосунках учитель-учень взаємини в класі часто вибудовуються на негативній мотивації. У таких випадках діяльністю учнів керує бажання не прагнути знань, а уникати різних неприємностей: низьких балів за виконану роботу, зауважень і невдоволення дорослих тощо;
- у навчальних закладах під час організації навчально-виховного процесу не достатньо уваги приділяють вивченню та врахуванню вікових і психологічних особливостей учнів, що негативно позначається на навчальній діяльності школярів і рівні їх навчальних досягнень;
- учителі не завжди використовують форми роботи, пов'язані із застосуванням самостійних, проблемних, творчих завдань, які заохочують учнів до пізнавальної активності;
- серйозною проблемою є те, що чималий відсоток учнів 9-х класів не вміє планувати своєї роботи, хоча в цьому віці така діяльність має бути вже сформована;
- найбільш вразливою категорією в емоційній та мотиваційній сферах виявляються учні з середнім рівнем навчальних досягнень.
- 3. Загальною тенденцією оцінювання є значно вищий рівень балів державної підсумкової атестації в порівнянні з результатами річного оцінювання та проведеного дослідження.
- 4. Дослідження виявило, що навчальні заклади різного типу та форми власності надають різний рівень освітніх послуг. Учні закладів нового типу (гімназій, ліцеїв, колежів, спеціалізованих шкіл) мають значно кращі результати за результатами дослідження, ніж школярі середніх загальноосвітніх шкіл. Дещо кращі результати мають дев'ятикласники шкіл державної та комунальної форм власності порівняно з приватними школами.
- 5. У навчальних закладах м. Києва вчителі ще не достатньо використовують можливості сучасних технічних засобів навчання. Причиною такого відставання є не стільки недостатнє матеріальне й технічне забезпечення шкіл столиці, скільки відсутність належної методичної та технічної підготовки вчителів.
- 6. Дослідженням встановлено, що вищий рівень навченості з математики мають учні, які працюють додатково з репетитором. Однак виявлено, що учителі математики, які надають додаткові платні послуги своїми учнями, часто необ'єктивно оцінюють їхній рівень навчальних досягнень.
- 7. Більшість освітян Києва усвідомлюють необхідність проведення моніторингових досліджень. Майже половина керівників навчальних закладів і вчителів міста (44%) повністю підтримують ідею запровадження подібних досліджень, 48,7% директорів і 29% учителів математики погоджуються з цим частково. Проти вловилися 8,2% директорів шкіл і 27% вчителів математики.
Моніторингові дослідження покликані часом. Вони забезпечують отримання об'єктивної інформації про стан освіти, здійснюють зворотний зв'язок з усіма ланками освітньої системи, сприяють прийняттю обґрунтованих управлінських рішень.
